Заду́мшливий, а, е. Задумчивый. Був якийсь задумшливий змалку. МВ. ІІ. 18.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 37.