Зади́млювати, люю, єш и задимля́ти, ля́ю, єш, сов. в. задими́ти, млю́, ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Н. Вол. у. Стояла… сахарня з високим задимляним стовпом. Левиц. Пов. 370.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 34.