Задзижча́ти и задзичати, чу́, чи́ш, гл. = Заджижчати. Коли не коли задзижчить… роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 34.