Заде́ржувати, жую, єш, сов. в. заде́ржати, жу, жиш, гл.

1) Задерживать, задержать.

2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить. Ном. № 10108.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 33.