Заграва́ти, ра́ю, є́ш, сов. в. загра́ти, ра́ю, єш, гл.

1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. Мет. 105.

2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. Мет. 429.

3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. Шевч. 56. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. Чуб. III. 219.

4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 30.