Загорьо́ваний, а, е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. А як вечір прийде, — на вулицю вийде: та в позиченому, та в добуваному… Ой вийди ж ти, вражий сину, у своєму загорьованому. Грин. III, 215.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 29.