Загляда́ти, да́ю, єш, сов. в. загля́нути, ну, неш, гл.

1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. Макс. У світлоньку заглядає та ранесенько. Мет. 133.

2) Видѣть, увидѣть. Да заглянув я й а три голубочки. Грин. III. 583.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 27.