Загина́ти, на́ю, єш, сов. в. загну́ти, гну́, не́ш, гл.

1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Ном. Прич. стр. загне́ний. Н. Вол. у.

2) — крючки́. Крючкотворствовать.

3) — матюки́. Бранить по матушкѣ.

4) — сухо́го во́вка. См. Вовк.

5) — чо́ртові ковбасу́. = і. Заломи́ти чо́ртові ковбасу́. См. Заломити. Грин. І. 236.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 26.