Загаса́ти, са́ю, єш, сов. в. загаснути, ну, неш, гл.

1) Потухать, потухнуть, угасать, угаснуть. Мнж. 34. Куй залізо, покуль не загасло. Ном. № 5927.

2) Переносно: прекратиться. Загаснув рід. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 25.