Загарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур’яні бровко муругий… він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 25.