Загарто́вувати, вую, єш, сов. в. загартува́ти, ту́ю, єш, гл. Закалять, закалить. Тільки крицю треба загартувати. Ком. II. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 25.