Заві́дній, я, є.

1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. Н. Вол. у.

2) = Забіжний. Вас. 187.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 18.