Забідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обѣднѣть. Буває, що бідний забагатіє, а багатий забідніє.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 5.