Жити́на, ни, ж.

1) Ржаной стебель. Мнж. 145. Бач, житина як добра очеретина.

2) Ржаное зерно. В’язь на огірках завбільшки з житину. Черк. у. Запорошив око житиною. Г. Барв. 315.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 485.