Жид, да, м.

1) Еврей, жидъ.

2) = Насѣк. Гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. Жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. Жидюга́. Шевч. 133. Жидя́ка. Мнж. 147.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 483.