Жи́во нар.

1) Живо. Давно те діялось…, а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. ІІ.

2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. Живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. ІІІ. 235.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 482.