Живлю́щий, а, е. = Живущий. Тільки де не де зостається пам’ять живлюща. МВ. ІІІ. 41.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 482.