Живи́ця, ці, ж.

1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ.

2) Канифоль.

3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі…. От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живи́чка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 481.