Живи́тися, влю́ся, вишся, гл.

1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Ном. № 1606. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Ном. № 10422. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. Летить орел сизокрилий у поле живиться. Мет. 42.

2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти). Ном. № 174.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 481.