Живи́ти, влю́, ви́ш, гл.

1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874.

2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 481.