Жерела́тий, а, е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. То ж товста нитка, — намисто на неї не налізе. — Налізе: воно жерелате дуже. Черн. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 480.