Жбирь, рі, ж.

1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180.

2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 476.