Жаха́ти, ха́ю, єш, гл.

1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. К. Псал. 203.

2) Вырываться (о пламени). Полум’я так і жахає з коміна. Жахнуло полум’я з груби.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 476.