Жанда́р, ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Чуб. V. 981. Ум. Жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями. Грин. ІІІ. 613.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 474.