Жа́лко нар.

1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39.

2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 472.