Жа́литися, люся, лишся, гл.

1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. ІІ. 151. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв.

2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 471.