Жа́дно нар.

1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804.

2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза. Шевч. 178.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 471.