Жа́ба, би, ж.

1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Ном. № 8249. Пнеться, як жаба на купу. ЗОЮР. І. 147. Жа́ба ци́цьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 386. Ум. Жа́бка, жа́бонька, жа́бочка. Ув. Жа́бище.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 469.