Дівчу́р, ра́, м.

1) Волокита, любитель дѣвушекъ. Харьк.

2) Гермафродита женскаго рода. Е. 3. VIII. 112.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 388.