Душогу́бний, а, е.

1) Убійственный.

2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи. К. ПС. 15.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 461.