Душа́рка, ки, ж. и душарь, ря, м. Въ заговорѣ отъ душі (опухоли на шеѣ) повидимому въ значеніи душительница, душитель. Мав душарь дев’їт синов, мала душарка дев’їт доньок. ЗЮЗО. II. 389.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 460.