Про УКРЛІТ.ORG

дужка

Дужка, ки, ж.

1) Ум. отъ дуга.

2) Ушко у сосуда.

3) У ведра, лагунки: веревка или металлическій пруть, которымъ соединены его уши. Сим. 250.

4) У корзины — ручка, соединяющая ея бека.

5) Анат. ключица. Терск. обл.

6) Напитися по дужку. Напиться вволю, до невозможности еще пить. Я сам, напившися по дужку, гукнув…. Алв. 42. Ум. Дужечка. Ой я в броду воду беру, вода не береться; яворовий коромисел у дужечку гнеться. Мет. 50.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 453.

вгору