Дріжджи́ти, джу́, джи́ш, гл. Класть дрожди (въ тѣсто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м’якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 445.