Дрібу́шки, шок, ж. мн.

1) Родъ игры: берутся вдвоемъ за руки и поставивъ носки къ носкамъ, кружатся, приговаривая: «дрібу-дрібу, дрібушечки!»

2) Танець, также мелкія па въ танцахъ. Ті «дрібушки» танцювали, ті садили гопака. Сніп. 136. Настя вийшла у танець…. виробляла дрібушки. Левиц. Пов. 111.

3) Мелко заплетенныя косы. Гол. Од. 60. Поплела коси у самі маленькі дрібушки і вінком на голову поклала. Кв. І. 50. Не плети кісоньки утроє, заплети кісоньку в дрібушки. Мет. 205. Ум. Дріб́у́шечки. Ив. 77.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 444.