Дружи́тися, жу́ся, жишся, гл.

1) = Дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417.

2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 448.