Дрочи́тися, чу́ся, чишся, гл.

1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ).

3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! Мкр. Н. 9.

3) Дразниться. Ти дрочишся з мене. Драг. 51.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 447.