Дробина́, ни́, ж. соб.

1) Домашнія птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214.

2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому́ дробині́ сни́ться! — нехорошее пожеланіе мертвому. Мнж. Ск. 179.

3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. Камен. у.

4) Мелкія вещи. Н. Вол. у.

5) Мелькія деньги. Н. Вол. у.

6) Мелкіе куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на…. дробину. Молодик. (1843), 141.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 446.