Дризну́ти, ну́, не́ш, гл. Побѣжать, удрать. Злякавсь Хома…. та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому. Рудч. Ск. II. 176.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 442.