Драч, ча́, м.

1) Шомполъ. Ромен. у.

2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г.

2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п’ять карбованців за п’ять душ подушного заплати. Лебед. у.

4) Колючій кустарникъ. (Добруджа). КС. 1883. І. 59.

5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ. Вас. 189.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 441.