Дра́тва, ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив’яже. Грин. III. 300. Ум. Дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V 818.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 441.