Драглі́ти, лі́ю, єш, гл.

1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу.

2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють. МВ. ІІ. 121.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 439.