Дра́глий, а, е.

1) Студенистый.

2) Переносно: слабый, безсильный. Ум. Драгле́нький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш. МВ. (О. 1862. І. 85).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 439.