Дошку́льний, а́, е́. = Дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.

Дошкульни́й, а́, е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 438.