Дото́плювати, люю, єш, сов. в. дотопи́ти, плю́, пиш, гл.

1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ.

2) — піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 434.