Дотанцьо́вувати, вую, єш, сов. в. дотанцюва́ти, цю́ю, єш, гл.

1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько емері» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078.

2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 432.