Досяга́ти, га́ю, єш, сов. в. досягти́, гну́, неш, гл.

1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І крівавими руками мене ловлять, досягають. К. Псал. 133. Б’ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. МВ. І. 99. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. Рудч. Ск. II. 171.

2) Достигать, достичь чего.

3) Достать, брать, взять.

4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 432.