До́світ, ту, м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. Грин. ІІІ. 633. У вікно полився тихий досвіт. Левиц. І. 463. У-до́світа. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я…. темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 427.