Дорі́дний, а, е.
1) Урожайный. Хвалить Бога, тепер дорідний год на всячину. Васильк. у.
2) Рослый, крупный. Дорідне жито. Канев. у.
3) Прирожденный, врожденный. Дорідна відьма, а єсть відьми роблені, — мати дочці так поробе, то вона й відьмою стане. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 425.