Дорі́дний, а, е.

1) Урожайный. Хвалить Бога, тепер дорідний год на всячину. Васильк. у.

2) Рослый, крупный. Дорідне жито. Канев. у.

3) Прирожденный, врожденный. Дорідна відьма, а єсть відьми роблені, — мати дочці так поробе, то вона й відьмою стане. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 425.