Доправля́тися, ля́юся, єшся, гл.

1) Требовать, добиваться. Свого доправляйся, роду не чужайся. Ном. № 9033.

2) — за що. Требовать уплаты. Стахова ка доправляється за курчата. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 424.