Допо́рати, раю, єш, сов. в. доперти, пру, реш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок…. коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.

Допо́рати, раю, єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 422 - 424.